Словарь української мови (1924)/полковничий
| ◀ полковниця | Словарь української мови П полковничий |
полковничок ▶ |
|
Полко́вничий, а, е. 1) = Полковницький. Він протопче стежку через полковничий садок. Шевч. 296. 2) = Полковник.
| ◀ полковниця | Словарь української мови Борис Грінченко П полковничий |
полковничок ▶ |
|
Словарь української мови — П
полковничий
Борис Грінченко
1924
Полко́вничий, а, е. 1) = Полковницький. Він протопче стежку через полковничий садок. Шевч. 296. 2) = Полковник.