Словарь української мови (1924)/полигатися
◀ полигати | Словарь української мови П полигатися |
полигач ▶ |
|
Полига́тися, га́юся, єшся, гл. Сойтись, связаться съ кѣмъ. Полигалися з жидами. Шевч. Латин старий і полигався з Енеєм нашим молодцем, Еней і зятем називався. Котл. Ен. IV. 33.
Поли́гатися, гаюся, єшся, гл. Потащиться, отправиться. Поли́галась і я у Київ. Зміев. у.