Словарь української мови (1924)/полапати

by Борис Грінченко

◀ поламатися

Словарь української мови Борис Грінченко П полапати

полапки ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пола́пати, паю, єш, гл. Пощупать. Полапала за ребро. Чуб. II. 86. Ось понеси молоть, то підкруте, полапа борошно та й сяде. Ном. № 3114, стр. 285.