Словарь української мови (1924)/полазник

by Борис Грінченко

◀ полазець

Словарь української мови Борис Грінченко П полазник

полазок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Пола́зник, ка, м. Тотъ, кто первый войдетъ во дворъ или избу въ полаз. Желех. Въ другихъ мѣстахъ Галиціи полазників бываетъ два: на Введеніе (21 ноября) и на Рождество. МУЕ. III. 51, 59. На Воведенія перший полазник. Хто того дня перший ввійде „до хиж“, тот є полазником. Коли добре ведеся через рік, повідают, що доброго полазника мали; а зле, то злого. МУЕ. III. 51.