Словарь української мови (1924)/полінуватися
| ◀ поліно | Словарь української мови П полінуватися |
поліняка ▶ |
|
Полінува́тися, ну́юся, єшся, гл. Полѣниться. Не полінуйсь провіять. Г.-Арт. (О. 1861 III. 93). Полінувались рано встать. Черниг. г.
| ◀ поліно | Словарь української мови Борис Грінченко П полінуватися |
поліняка ▶ |
|
Словарь української мови — П
полінуватися
Борис Грінченко
1924
Полінува́тися, ну́юся, єшся, гл. Полѣниться. Не полінуйсь провіять. Г.-Арт. (О. 1861 III. 93). Полінувались рано встать. Черниг. г.