Словарь української мови (1924)/Рв–Рж
| ◀ П | Словарь української мови Р |
С ▶ |
|
рваниця • рвати • рватися • рвач • рвачкий • рвонути • рвонутися • рджок • рдитися • реберечко • реберце • ребро • ребровачка • рев • рева • реваш • ревень • ревидон • ревидувати • ревизія • ревизон • ревизор • ревизський • ревище • ревіль • ревіння • ревіти • ревливий • ревне • ревнивий • ревний • ревниці • ревно • ревнувати • ревнути • ревнява • ревти • ревтух • ревун • ревучий • рега • регіт • регітно • регітня • регнути • реготання • реготати • реготатися • реготи • реготіння • реготіти • реготітися • реготливий • реготно • реготня • реготун • реготуха • регула • редечка • редута • редька • реестр • реестровий • реєнт • реєстер • реж • резеда • рейвах • рейдити • рейка • реймент • рейментарський • рейментарь • рейментарювати • рейтар • рекрут • рекрутка • рекрутство • рекрутський • ректи • ректор • ректорство • ректорський • реля • ремгати • ремез • ремезин • ремезонько • ремезувати • ременарь • ременик • ременнак • ременяний • ремесло • ремесний • ремесник • ремесницький • ремесниця • ремесниченько • ремесничий • ремесничок • ремество • ремествувати • ремиґати • ремінець • ремінний • ремінник • реміння • ремінчик • ремінь • реміняка • ремісник • ремно • ремсати • ремст • ремство • ремствувати • ремстити • ремсть • рем'я • ренджиґло • ренське • реньґорт • репалка • репанець • репаний • репаник • репанка • репати • репатися • репет • репетування • репетувати • репик • репиця • репігати • репіжити • репнути • рептух • репчин • реп'ях • реп'яхівка • реп'яшковий • реп'яшок • рескаль • ретельне • ретельний • ретитися • ретізь • ретор • реторва • реторика • ретяз • ретязь • реус • рецетовка • рецок • реч • реченець • речи • речінь • речник • речнистий • речницький • решетилка • решетина • решетити • решетище • решетняк • решето • решетувати • решітка • решітник • решіточка • решітце • решт • решта • рештак • рештант • рештування • рєзка • ржа • ржавець • ржавий • ржавіти • ржанець • ржання • ржати • ржій