Словарь української мови (1924)/ржавіти
| ◀ ржавий | Словарь української мови Р ржавіти |
ржанець ▶ |
|
Ржаві́ти, ві́ю, єш, гл. Ржавѣть.
| ◀ ржавий | Словарь української мови Борис Грінченко Р ржавіти |
ржанець ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ржавіти
Борис Грінченко
1924
Ржаві́ти, ві́ю, єш, гл. Ржавѣть.