Словарь української мови (1924)/ремінчик
| ◀ реміння | Словарь української мови Р ремінчик |
ремінь ▶ |
|
Ремі́нчик, ка, м. Ум. отъ ремінь.
| ◀ реміння | Словарь української мови Борис Грінченко Р ремінчик |
ремінь ▶ |
|
Словарь української мови — Р
ремінчик
Борис Грінченко
1924
Ремі́нчик, ка, м. Ум. отъ ремінь.