Словарь української мови (1924)/ремствувати

by Борис Грінченко

◀ ремство

Словарь української мови Борис Грінченко Р ремствувати

ремстити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ре́мствувати, вую, єш, гл. Роптать, быть недовольнымъ, претендовать. Уся громада стала на його ремствувати. Тяжко і скрутно їм жилось, але ніколи на се не ремствували. Грин. II. 152.