Словарь української мови (1924)/репетувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
репетувати
Берлін: Українське слово, 1924

Репетува́ти, ту́ю, єш, гл. Кричать, вопить, орать. Кричить баба, репетує, ніхто баби не ратує. Нп. Репетує на всю хату. ЗОЮР. II. 34.