Словарь української мови (1924)/реготи
| ◀ реготатися | Словарь української мови Р реготи |
реготіння ▶ |
|
Ре́готи, тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти. Ном.
| ◀ реготатися | Словарь української мови Борис Грінченко Р реготи |
реготіння ▶ |
|
Словарь української мови — Р
реготи
Борис Грінченко
1924
Ре́готи, тів, м. мн. Хохотъ, хохотаніе. Сміх не реготи — пійшла баба в переверти. Ном.