Словарь української мови (1924)/Розш–Росі

by Борис Грінченко

◀ П

Словарь української мови Борис Грінченко Р

С ▶

Берлін: Українське слово, 1924

А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

 

Р.

 

Ра · Рв–Рж · Ри · Рі · Роб–Рож · Роза–Розв · Розг–Розд · Роз'є–Розл · Розм–Розр · Розс–Розч · Розш–Росі · Роск–Росо · Росп · Рост–Рощ · Ру–Рю · Ря

розшабашовуватися  •  розшайнутися  •  розшарітися  •  розшарпати  •  розшарпувати  •  розшахвати  •  розшахвувати  •  розшвендатися  •  розшелестітися  •  розшеропа  •  розшибатися  •  розшивати  •  розшийнутися  •  розшикувати  •  розширити  •  розширяти  •  розширятися  •  розшити  •  розшитися  •  розшкепити  •  розшматувати  •  розшморгнути  •  розшнуровувати  •  розшолопати  •  розшпінкуватися  •  розшрубувати  •  розшрубуватися  •  розштовхати  •  розштовхувати  •  розшугакати  •  розшукати  •  розшукування  •  розшукувати  •  розшукуватися  •  розшулічити  •  розшумуватися  •  розшушукати  •  розщебетати  •  розщебетатися  •  розщедритися  •  розщибати  •  розщибатися  •  розщипати  •  розщипувати  •  розщібати  •  розщіпати  •  розщіпатися  •  розщот  •  роз'юшитися  •  розя  •  роз'язати  •  роз'язувати  •  роз'язуватися  •  роз'ярити  •  роз'яряти  •  роз'ярятися  •  роз'ясити  •  роз'ятрити  •  роз'ятрювати  •  роз'ятрюватися  •  роївня  •  роїстий  •  роїти  •  роїтися  •  ройвиця  •  ройовий  •  ройовик  •  ройок  •  рокита  •  рокитина  •  рокитник  •  рокитовий  •  рокиточка  •  рокитяний  •  роківщина  •  рокове  •  роковий  •  роковини  •  рокотати  •  рокотня  •  роланик  •  рольник  •  роля  •  роман  •  романець  •  романів  •  ромен  •  роменовий  •  ромнянок  •  ромпас  •  ромпасовий  •  ронд  •  ронити  •  роняти  •  ропа  •  ропавка  •  ропище  •  ропляний  •  ропнути  •  ропотіти  •  роптати  •  ропутіти  •  ропуха  •  ропуханя  •  ропухатий  •  роса  •  росий  •  росити  •  роситися  •  росиця  •  росиян  •  росівниця  •  росіл