Словарь української мови (1924)/ремез
◀ ремгати | Словарь української мови Р ремез |
ремезин ▶ |
|
Ре́мез, за, м. Птица: ремезъ, Parus pendulinus. Вх. Пч. II. 13. Ой ремезе, ремезочку, не клади гнізда у вершині Дністра. Чуб. V. 876. Ум. Реме́зонько, ремезо́чок. Грин. III. 617.