Словарь української мови (1924)/рейментарь
◀ рейментарський | Словарь української мови Р рейментарь |
рейментарювати ▶ |
|
Рейме́нтарь, ря, м. Военачальникъ, командирующій войскомъ. Ой дозволив пан рейментарь червінці забрати, не дозволив Котовича з шибениці зняти. Нп.