Словарь української мови (1924)/репет
| ◀ репатися | Словарь української мови Р репет |
репетування ▶ |
|
Ре́пет, ту, м. Крикъ, вопль. Як зачули про се панські люде, пішов репет по всьому селу. О. 1862. V. 119. Як баби поскубуться — отто вже репету. Полт. г.