Словарь української мови (1924)/решітце

by Борис Грінченко

◀ решіточка

Словарь української мови Борис Грінченко Р решітце

решт ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Решітце́, ця́, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Шух. I. 305. 306. См. Токарня.