Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
репаний
Берлін: Українське слово, 1924

Ре́паний, а, е. 1) Корявый, потрескавшійся. Дуже спіла диня — репана. Лебед. у. 2) Простой, грубый, неотесанный. Репані мужики. Черк. у.