Словарь української мови (1924)/репанець
◀ репалка | Словарь української мови Р репанець |
репаний ▶ |
|
Ре́панець, нця, м. Треснувшій плодъ, хлѣбъ. Огірки-репанці вносять люде в хату та й кладуть під лаву, чи що, щоб полежали ще: більше встаріється насіння. (Залюбовск.).