Словарь української мови (1924)/решта
| ◀ решт | Словарь української мови Р решта |
рештак ▶ |
|
Ре́шта, ти, ж. Остатокъ, остальное. Рубає мечем голови з плечей, а решту топить водою. Мет. 399. Та й ре́шта. Да и все тутъ. От скажу вам: ви ледачі та й решта. До-ре́шти. Въ конецъ, совершенно. От лиха воля минула й до-решти. Федьк.