Словарь української мови (1924)/рвач

by Борис Грінченко

◀ рватися

Словарь української мови Борис Грінченко Р рвач

рвачкий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Рвач, ча́, м. Тотъ, кто рветъ, иронически: дантистъ. Добрий рвач, нічого казать. Черк. у.