Словарь української мови (1924)/реміння
◀ ремінник | Словарь української мови Р реміння |
ремінчик ▶ |
|
Ремі́ння, ня, с. соб. Ремни. АД. I. 104. За невміння деруть реміння. Ном. № 6035. Ум. Ремі́ннячко.
◀ ремінник | Словарь української мови Борис Грінченко Р реміння |
ремінчик ▶ |
|
Словарь української мови — Р
реміння
Борис Грінченко
1924
Ремі́ння, ня, с. соб. Ремни. АД. I. 104. За невміння деруть реміння. Ном. № 6035. Ум. Ремі́ннячко.