Словарь української мови (1924)/ретізь

by Борис Грінченко

◀ ретитися

Словарь української мови Борис Грінченко Р ретізь

ретор ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ре́тізь, зя, м. = Ретяз 1. Кіев. у. Шух. I. 273, 280, 281. Ум. Ретізо́к.