Словник української мови (1927)/Зе–Зи
| ◀ Ж | Словник української мови З |
И ▶ |
|
зезюльки • зелемизелоня • зеленастий • зелененький • зелененько • зеленець • зелений • зеленити • зеленісенько • зеленість • зеленіти • зеленка • зеленкуватий • зелено • зеленоокий • зеленочок • зеленуватий • зеленуха • зеленцем • зелень • зеленява • зеленявий • зеленяк • зелепуга • зелепуш • зелізник • зелізняк • зелізо • зелінка • зело • зельман • зем • земена грань • земизеленя • землевласник • землевласність • землеволодіння • землевпорядження • землевпорядковий • землевпорядкування • землевпорядний • землевпорядник • земледух • землекопниця • землекористування • землекористувач • землемір • землемірний • землемірницький • землемірство • земленька • землепис • землеписний • землепись • землетрус • землеустрій • землечерпний • земля • земляк • земляний • землянин • землянка • земляцтво • земляцький • землячка • земний • земно • земняк • земозелець • земство • земський • зем'яний • зенджул • зеренце • зеріпати • зеркало • зернаїстий • зернатий • зернечко • зернина • зернинка • зернистий • зерниця • зернівка • зерно • зерновий • зерня • зернята • зеро • з'єґовдуватися • з'єднати • з'єднатися • з'єдник • з'єдночення • з'єдночити • з'єзуїтити • з'єретичити • з'єхидствувати • зжалитися • зжати • зжахнутися • зжентичитися • зжерти • зжидовіти • зжиловатіти • зжинати • зжинатися • зжирати • зжити • зжитися • зжовтити • зжовтіти • зжолобити • зжолобитися • зжувати • зжурити • зжуритися • зза • ззагоді • ззаду • ззамолоду • ззивати • ззиратися • ззиркнутися • ззирнутися • ззіжа • ззісти • ззувати • зибком • зиз • зизати • зизий • зизоокий • зизуля • зик • зикати • зима • зимарка • зимець • зимівка • зимівля • зимки • зимний • зимушка • зимушній • зирити • зирк • зиркати • зиркнути • зирно • зирнути • зиск • зискати • зиськати • зичити • зичливець • зичливий • зичливість • зичливо • зичний • зично