Словник української мови (1927)/зирити
◀ зимушній | Словник української мови З зирити |
зирк ▶ |
|
*Зи́рити, рю, риш, гл. Смотреть за чем, надсматривать, следить. Як загорілась наша хата, то я й не виносила нічого, тільки зирила за малими дітьми. Васильк. у. Бл. Неч.-Левиц.