Словник української мови (1927)/зелений
◀ зеленець | Словник української мови З зелений |
зеленити ▶ |
|
Зеле́ний, а, е. 1) Зеленый. Ой ти, козаче, зелений барвінку! Мет. 43. Ой піду я молоденька зеленою долиною. Мет. 96. Одступись, зелена жабо. Ном. № 3833. 2) Незрелый. 3) Зеле́ні свя́та. Неделя пятидесятницы. Раз, на Зелені свята зібралось парубоцтво шукати скарба. Стор. I. 65. Зеле́на неді́ля. Воскресенье, которым начинается неделя пятидесятницы. До зеленої неділі в байраках біліли сніги білі. Шевч. 592. Ум. Зелене́нький, зелене́сенький. Гнеться явор зелененький. Мет. 96.