Словник української мови (1927)/зеленуха
◀ зеленуватий | Словник української мови З зеленуха |
зеленцем ▶ |
|
Зелену́ха, хи, ж. 1) Древесная жаба, Rana viridis. 2) Порода мух. Я тієї мухи-зеленухи полюбовничок. Гринч. III. 666. 3) В загадке: огурец. Кубушечка-зеленушечка, не хліб, не сіль, не вода, а добра їда. ХС. III. 66. Ум. Зелену́шка, зелену́шечка.