Словник української мови (1927)/зиз
◀ зибком | Словник української мови З зиз |
зизати ▶ |
|
Зи́з, за, м. 1) Косой, косоглазый. Лис, зиз, кутернога: як удасться що доброго — велика ласка пана бога. Ном. № 8546. 2) Зи́зом диви́тися. Искоса посматривать.