Словник української мови (1927)/Ї

by Борис Грінченко

◀ І

Словник української мови Борис Грінченко Ї

Й ▶

Київ: Горно, 1927

А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н

 

Ї.

 

їбунка  •  їволга  •  їв'юрка  •  їд  •  їда  •  їдак  •  їдало  •  їдальний  •  їдальня  •  їдання  •  їдати  •  їдачка  •  їден  •  їденик  •  їдениця  •  їдення  •  їдець  •  їдження  •  їдиме  •  їдиначитися  •  їдини  •  їдіння  •  їдкий  •  їдло  •  їднак  •  їднаковий  •  їднаково  •  їднанки  •  їднати  •  їдненький  •  їднолітці  •  їдовитий  •  їдом  •  їдомий  •  їдун  •  їдуха  •  їдцем  •  їдь  •  їдьма  •  їєшня  •  їжа  •  їжак  •  їжаковий  •  їжакуватий  •  їжачиха  •  їжачич  •  їжик  •  їжитися  •  їжка  •  їжно  •  їз  •  їзда  •  їздець  •  їзджалий  •  їзджений  •  їздити  •  їздитися  •  їздівський  •  їздня  •  їздун  •  їзити  •  їзовник  •  їзок  •  її  •  їй-бо  •  їкло  •  їлкий  •  їмельга  •  їр  •  їрований  •  їство  •  їсти  •  їстивний  •  їстиво  •  їстися  •  їстки  •  їстовець  •  їстовитий  •  їстовний  •  їстовність  •  їстоньки  •  їсточки  •  їх  •  їхавиця  •  їхавичка  •  їхати  •  їхатоньки  •  їхній