Словник української мови (1927)/зеленкуватий
| ◀ зеленка | Словник української мови З зеленкуватий |
зелено ▶ |
|
Зеленкува́тий, а, е. 1) Зеленоватый. 2) Немного недозревший. Ячмінь був зеленкуватий, а він покосив. Новомоск. у.
| ◀ зеленка | Словник української мови Борис Грінченко З зеленкуватий |
зелено ▶ |
|
Словник української мови — З
зеленкуватий
Борис Грінченко
1927
Зеленкува́тий, а, е. 1) Зеленоватый. 2) Немного недозревший. Ячмінь був зеленкуватий, а він покосив. Новомоск. у.