Словник української мови (1927)/зелено
| ◀ зеленкуватий | Словник української мови З зелено |
зеленоокий ▶ |
|
Зе́лено, нар. 1) Зелено. 2) Незрело. Ум. Зелене́нько, зелене́(і)се(і)нько.
| ◀ зеленкуватий | Словник української мови Борис Грінченко З зелено |
зеленоокий ▶ |
|
Словник української мови — З
зелено
Борис Грінченко
1927
Зе́лено, нар. 1) Зелено. 2) Незрело. Ум. Зелене́нько, зелене́(і)се(і)нько.