Словник української мови (1927)/зернинка

by Борис Грінченко

◀ зернина

Словник української мови Борис Грінченко З зернинка

зернистий ▶

Київ: Горно, 1927

*Зерни́нка, ки, ж. 1) Ум. от зерни́на. Сл. Нік. 2) Осколок (мелкий), дребезг. Там попадали і геть побилися шклянки; піди, визбирай до однієї зернинки. Крим.