Словник української мови (1927)/з'єдник
| ◀ з'єднатися | Словник української мови З з'єдник |
з'єдночення ▶ |
|
З'є́дник, ка, м. Соучастник, соучастник в предварительном соглашении, заговоре. Хиба ми які з'єдники, хай бог милує, хиба ми змовилися, що ви нам віри не ймете. Лубен. у. (В. Леонтов).