Словник української мови (1927)/зиркнути
◀ зиркати | Словник української мови З зиркнути |
зирно ▶ |
|
Зиркну́ти, ну́, не́ш, гл. Глянуть, бросить взгляд, быстро взглянуть. МВ. II. 43. На землю з неба не зиркнеш. Котл. Ен. II. 31. Він зиркнув на мене. Черк. у.