Словник української мови (1927)/зизати
◀ зиз | Словник української мови З зизати |
зизий ▶ |
|
Зи́зати, заю, єш, гл. *Кричать? Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.
◀ зиз | Словник української мови Борис Грінченко З зизати |
зизий ▶ |
|
Словник української мови — З
зизати
Борис Грінченко
1927
Зи́зати, заю, єш, гл. *Кричать? Летіли гуси зизаючи, за їми другі слухаючи. Чуб. III. 161.