Словник української мови (1927)/І
| ◀ И | Словник української мови І |
Ї ▶ |
|
і • ібиска • Іван • іван-зілля • іванішній • іванова мушка • іванок • іванський • іванчик • івасик • івилга • ігва • ігде • іги • ігиги • ігі • ігій • ігіне • ігла • іговка • іговна • іговник • ігола • іголий • іголийка • ігра • ігранка • іграти • іграч • іграшечка • іграшка • ігрець • ігрище • ігронько • ігумен • ігуменя • ід • ідеал • ідеалізувати • ідеальний • ідея • ідосі • із • ізб… • ізв… • ізвір • ізг… • ізд… • із'є… • ізж… • ізз… • із-за • ізк… • ізл… • ізм… • ізн… • ізо • ізо… • ізп… • ізр… • ізс… • ізт… • ізу… • ізх… • ійон • ійти • ік • ікластий • іклатий • ікона • іконний • іконостас • ікра • ікранка • ікратий • ікрець • ікриця • ікровиця • ікряний • ілем • ільм • ільма • ільмак • ільмаковий • ільмина • ільм'як • ільнування • ільнувати • ільняк • ільняний • ільнянка • ільтиця • ільчастий • іманка • імати • іматися • імбічливий • імела • іменини • іменинник • іменитий • іменно • імення • імено • іменування • іменувати • іменуватися • імжити • імити • іміти • імкий • імкнути • імла • імлистий • імня • імовірливий • імовірний • імовірність • імовірно • імховий • імша • імшедь • імшити • ім'я • інженір • інклюз • іно • іносе • інось • інститут • інститутка • інститутський • інституція • інтерес • інфима • інфимист • інформування • інформувати • ір • ірвант • ірвати • ірватися • ірвонути • іржати • іржун • іритувати • іритуватися • іск… • існий • існісінький • існісінько • іспит • іста • істе • істик • істина • істиний • істичильно • істній • істнісінький • істнісінько • істніти • істно • істнування • істнувати • історик • історичний • історичній • історично • історія • істота • істотне • істотний • ісх… • італійський • Італія • іти • ітися • іще