Словник української мови (1927)/зичливо
◀ зичливість | Словник української мови З зичливо |
зичний ▶ |
|
Зичли́во, нар. Доброжелательно. *Просив дід його зичливо, щоб колись показав йому ту свою дитину. Черемш.
◀ зичливість | Словник української мови Борис Грінченко З зичливо |
зичний ▶ |
|
Словник української мови — З
зичливо
Борис Грінченко
1927
Зичли́во, нар. Доброжелательно. *Просив дід його зичливо, щоб колись показав йому ту свою дитину. Черемш.