Словник української мови (1927)/зеленити
| ◀ зелений | Словник української мови З зеленити |
зеленісенько ▶ |
|
Зелени́ти, ню́, ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. I. 142.
| ◀ зелений | Словник української мови Борис Грінченко З зеленити |
зеленісенько ▶ |
|
Словник української мови — З
зеленити
Борис Грінченко
1927
Зелени́ти, ню́, ни́ш, гл. Зеленить. Холод зеленить старе жовте лице. Мир. Пов. I. 142.