Словник української мови (1927)/зиркати
| ◀ зирк | Словник української мови З зиркати |
зиркнути ▶ |
|
*Зи́ркати, каю, єш, гл. Быстро, резко поглядывать; посматривать исподлобья, злобно. Ні разу в очі не глянув, а все тільки зиркає по хаті. Херс. Нік.
| ◀ зирк | Словник української мови Борис Грінченко З зиркати |
зиркнути ▶ |
|
Словник української мови — З
зиркати
Борис Грінченко
1927
*Зи́ркати, каю, єш, гл. Быстро, резко поглядывать; посматривать исподлобья, злобно. Ні разу в очі не глянув, а все тільки зиркає по хаті. Херс. Нік.