Словник української мови (1927)/зерня
◀ зерновий | Словник української мови З зерня |
зернята ▶ |
|
Зе́рня́, ня́ти, с. 1) Маленькое зернышко. Я солому прогортаю, зерняти шукаю. Грин. III. 166. На ма́кове зе́рня́, зе́рнятко. Немножко. Підсунеться хлоп'я на макове зерня. О. 1762. V. 54. 2) Мн. Зе́рнята = Скраклі́ (часть ткацк. станка). См. Скрако́ль 3. Вх. Уг. 247. Ум. Зе́рнятко, зе́рнячко. Ячміннеє зернячко. Чуб. III. 250.