Словарь української мови (1924)/зарібниця
◀ зарібник | Словарь української мови З зарібниця |
зарібок ▶ |
|
Зарі́бниця, ці, ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех.
◀ зарібник | Словарь української мови Борис Грінченко З зарібниця |
зарібок ▶ |
|
Словарь української мови — З
зарібниця
Борис Грінченко
1924
Зарі́бниця, ці, ж. Женщина, живущая заработками, работница. Желех.