Словарь української мови (1924)/заробітний
| ◀ заробити | Словарь української мови З заробітний |
заробіток ▶ |
|
Заробі́тний, а, е. 1) Дающій заработокъ. Край заробітний. 2) Заработанный. Кв. II. 304.
| ◀ заробити | Словарь української мови Борис Грінченко З заробітний |
заробіток ▶ |
|
Словарь української мови — З
заробітний
Борис Грінченко
1924
Заробі́тний, а, е. 1) Дающій заработокъ. Край заробітний. 2) Заработанный. Кв. II. 304.