Словарь української мови
Борис Грінченко
З
заріжок
Берлін: Українське слово, 1924

Зарі́жок, жку, м. У кожевниковъ: при разрѣзываніи кожи поперечными кусками на семь кусковъ (начиная отъ хвоста) зарі́жок — послѣдній кусокъ, находящійся передъ рогами. Сумск. у. (Ефименко).