Словарь української мови (1924)/зарання

by Борис Грінченко

◀ зараній

Словарь української мови Борис Грінченко З зарання

зарано ▶

Берлін: Українське слово, 1924

I. Зара́ння, ня, с. Утреннее время. Півень співа поки з зарання, а далі спить, аж потіє. Ном., стр. 298, № 292.

II. Зара́ння, нар. = Зарані. Іде милий додому зарання. Чуб. V. 576. Ото, Рябко, шануйся, добра своїх панів як ока стережи, зарання спать не квапсь, в солому не біжи. Гул. Арт. (О. 1861. III. 84). Старі зарання повмірали. Шевч.