Словарь української мови (1924)/зарахувати
◀ заратунок | Словарь української мови З зарахувати |
зарахуватися ▶ |
|
Зарахува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Просчитать. 2) Зачесть.
◀ заратунок | Словарь української мови Борис Грінченко З зарахувати |
зарахуватися ▶ |
|
Словарь української мови — З
зарахувати
Борис Грінченко
1924
Зарахува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Просчитать. 2) Зачесть.