Словарь української мови (1924)/зарити
◀ зарипіти | Словарь української мови З зарити |
заричати ▶ |
|
Зари́ти, ся. См. Зарива́ти, ся.
◀ зарипіти | Словарь української мови Борис Грінченко З зарити |
заричати ▶ |
|
Словарь української мови — З
зарити
Борис Грінченко
1924
Зари́ти, ся. См. Зарива́ти, ся.