Словарь української мови (1924)/заригати
◀ заривкуватий | Словарь української мови З заригати |
зариговувати ▶ |
|
Зарига́ти, га́ю, єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.
◀ заривкуватий | Словарь української мови Борис Грінченко З заригати |
зариговувати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заригати
Борис Грінченко
1924
Зарига́ти, га́ю, єш, гл. 1) Начать отрыгивать. 2) Запачкать рвотой.