Словарь української мови (1924)/зарадити

by Борис Грінченко

◀ заради

Словарь української мови Борис Грінченко З зарадити

зарадитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Зара́дити, джу, диш, гл. 1) Посовѣтывать, помочь совѣтомъ. Ви нас за те своєю радою зарадите. О. 1861. IV. 31. 2) Пособить, помочь. 3) — чим. Употребить съ пользой, дать толкъ. Літа ж мої молодії, жаль мені за вами, а що ж бо я не уміла зарадити вами. Мл. л. сб. 262.