Словарь української мови (1924)/заручити
| ◀ заручини | Словарь української мови З заручити |
зарюмати ▶ |
|
Заручи́ти, ся. См. Заручати, ся.
| ◀ заручини | Словарь української мови Борис Грінченко З заручити |
зарюмати ▶ |
|
Словарь української мови — З
заручити
Борис Грінченко
1924
Заручи́ти, ся. См. Заручати, ся.