Словарь української мови (1924)/заринати
| ◀ зарикати | Словарь української мови З заринати |
зарипіти ▶ |
|
Зарина́ти, на́ю, єш, сов. в. зарину́ти и зарну́ти, ну́, не́ш, гл. Погружаться, погрузиться въ воду, потопать, затонуть. Ті (Петро й Павло) перейшли поверх води, а піп почав заринати, заринув по пахи. Чуб. I. 158. Нехай туга зарне́ на дно моря.