Словарь української мови (1924)/зароботящий
| ◀ заробок | Словарь української мови З зароботящий |
зародити ▶ |
|
Зароботя́щий, а, е. Могущій хорошо зарабатывать, имѣющій хорошіе заработки. Найшовсь чоловік у прийми. Люде кажуть — добрий і зароботящий: і тесля, й столяр, і чоботарь, — до всього здатний. Г. Барв. 264.